КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав

 

     1. Незаконне  відтворення,   розповсюдження   творів   науки, літератури,  мистецтва,  комп'ютерних  програм і баз даних,  а так само незаконне відтворення,  розповсюдження виконань,  фонограм  і програм  мовлення,  їх  незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, а також інше використання чужих творів,  комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або  суміжні  права,  якщо  ці  дії  завдали  матеріальної шкоди у великому розмірі, -

      караються штрафом від ста  до  чотирьохсот  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян  або  виправними роботами на строк до двох років,  з конфіскацією всіх примірників творів,  матеріальних носіїв   комп'ютерних  програм,  баз  даних,  виконань,  фонограм, програм мовлення та обладнання і матеріалів,  призначених  для  їх виготовлення і відтворення.

 

     2. Ті  самі  дії,  якщо  вони  вчинені  повторно  або завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

     караються штрафом від двохсот до восьмисот  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян або  виправними роботами на строк до двох  років,  або  позбавленням  волі  на  той  самий   строк,   з конфіскацією  всіх  примірників,  матеріальних носіїв комп'ютерних програм,  баз  даних, виконань, фонограм, програм мовлення, аудіо- та  відеокасет,  дискет,  інших  носіїв інформації та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення.

 

     3. Дії,  передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи, -

      караються штрафом від п'ятисот  до  тисячі  неоподатковуваних мінімумів  доходів  громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років,  з позбавленням  права обіймати  певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

      Примітка. Матеріальна шкода вважається  завданою  у  великому розмірі,   якщо  вартість  примірників  незаконно  відтворених  чи розповсюджених творів,  матеріальних носіїв комп'ютерних  програм, баз  даних,  виконань  фонограм  і  програм  мовлення,  аудіо-  та відеокасет,  дискет,  інших носіїв  інформації  або  сума  доходу, отриманого  в  результаті  незаконного  опублікування,  виконання, показу чи публічного оприлюднення  творів,  комп'ютерних  програм, баз даних, виконань, фонограм, програм мовлення, продажу аудіо- та відеокасет,  дискет,  інших носіїв інформації у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо їх вартість  або  сума  доходу  у тисячу  і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

1. Об'єктом злочину є авторське право та суміжні права.

2. Обов'язковою ознакою злочину є потерпілий. Ним можуть бути автор — фізична особа, творчою працею якої створено твір та яка має особисті (немайнові) 1 майнові права на нього, а в окре­мих випадках його правонаступник (наприклад, спадкоємець), а також виконавець — актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, диригент, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, чи­тає, декламує, грає на музичному інструменті чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури або мистецтва, включаючи тво­ри фольклору, а також інші особи, які займаються такою ж твор­чою діяльністю, в тому числі виконують циркові, естрадні, лялькові номери, виробних фонограм — фізична особа, яка вперше здійс­нила запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі. –

3. З об'єктивної сторони злочин передбачає суспільне небезпечні дії, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі (визначення цього розміру дається у примітці до ст. 176), а також причинний зв'язок між відповідними діями та їх наслідками. Формами його прояву є: 1) незаконне відтворення творів науки, лі­тератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних, виконань, фонограм і програм мовлення; 2) незаконне розповсюдження тво­рів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз да­них, а також виконань, фонограм і програм мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; 3) незаконне тиражування виконань, фонограм і програм мовлення на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; 4) інше викорис­тання чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права.

4. Предмет злочину у різних формах цього злочину дещо відріз­няється. Зокрема, у перших двох і четвертій його формах ним є твір науки, літератури, мистецтва, комп'ютерна програма, база да­них, виконання, фонограма і програма мовлення, у третій — тільки виконання, фонограма і програма мовлення.

Твір — це оригінальний, як обнародуваний, так і необнародуваний, продукт творчої праці вченого, письменника, художника тощо. До творів належать: літературні письмові твори (книги, брошури, статті, комп'ютерні програми тощо), їх сценічні обробки, а так само обробки фольклору, придатні для сценічного показу; лекції, пропо­віді та інші усні твори; музичні і драматичні твори, пантоміми, хо­реографічні та інші твори, створені для сценічного показу; аудіові­зуальні твори; скульптури, картини, інші твори образотворчого ми­стецтва і фотографії; твори архітектури; твори прикладного мисте­цтва; ілюстрації, карти та інші твори, що стосуються географії, гео­логії та інших галузей науки; переклади, аранжування, деякі інші переробки творів і обробки фольклору (похідні твори); наукові ре­зультати, зафіксовані на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, монографічного дослідження, на­укового відкриття тощо; інші твори, у т.ч. дизайн-проекти інтер'є­рів приміщень, вивіски, емблеми та інші елементи візуальної інфо­рмації, рекламні буклети тощо.

Комп'ютерна програма — набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, яку читає машина, і які приводять її у дію для досягнення певної мети або результату. Це поняття охоплює як операційну си­стему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єк­тному коді, включаючи підготовчі матеріали та аудіовізуальні відо­браження, одержані внаслідок розробки комп'ютерної програми.

База даних — це сукупність даних, матеріалів або творів у фор­мі, яку читає машина.

Публічне виконання — подання творів, виконань, фонограм, пе­редач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути при­сутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близь­ких знайомих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той же час або в різних місцях і в різний час.

Фонограма — виключно звуковий запис будь-якого виконання чи інших звуків. Грамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носії записів є примірниками фонограми.

Програма мовлення — програма, яка містить певні передачі і може бути сповіщена шляхом ретрансляції або в інший спосіб.

Не визнаються об'єктами авторського права і, відповідно, пред­метом цього злочину повідомлення про новини дня та поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації, твори народної творчості, офіційні документи (закони, судові рішення тощо), дер­жавні символи та знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки), затверджені органами державної влади.

Виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом належать лише автору або іншій особі, яка має ав­торське право (зокрема, спадкоємцю).

Відтворення — це виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, а також запис твору для тим­часового чи постійного зберігання в електронній, оптичній або ін­шій формі, яку читає машина. Примірник — це результат будь-яко­го відтворення твору. Відтворення включає і репрографічне відтво­рення (репродукування) — факсимільне відтворення у будь-якому розмірі оригіналу або примірника графічного твору шляхом фото­копіювання або іншими технічними засобами, ніж видання. Репро­графічне відтворення не включає в себе запис в електронній, оп­тичній чи іншій формі, яку читає машина.

Тиражування виконань, фонограм і програм мовлення на аудіо-та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації означає їх від­творення на вказаних носіях.

Розповсюдження твору передбачає його поширення шляхом продажу, відчуження іншим способом або шляхом здачі в найм чи у прокат та іншої передачі до першого продажу примірників твору.

Під іншим використанням чужих творів, комп'ютерних програм і баз даних, об'єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, слід розуміти, зокрема: публі­чне виконання і публічне сповіщення творів; публічний показ; будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах вже пе­реданих в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організаці­єю; переклади творів; переробки, аранжування та інші подібні змі­ни творів; здачу в найм після першого продажу, відчуження іншим способом примірників аудіовізуальних "творів, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі або у формі, яку читає машина,— якщо такі дії заподіяли матеріальну шкоду автору. Слід мати на увазі, що автор має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір й іншими способами, але за винятком випадків, визначених законом. Законом передбачені й інші випадки, за яких відтворення, розповсюдження та інше вико­ристання творів є незаконним.

До осіб, які мають авторське право або суміжні права, належать автор або виконавець у випадках, коли майновими правами воло­діють автор або виконавець, а також фізична чи юридична особа, якій було передано майнові права.

Склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 176, сформульовано як матеріальний: злочин є закінченим з моменту настання матеріаль­ної шкоди у великому розмірі. Це означає, зокрема, що ст. 176 охо­роняє лише майнові права автора. Звичайний плагіат, якщо ним »• заподіяно зазначеної матеріальної шкоди автору, не є злочином кваліфікується, як і деякі інші порушення прав на об'єкти праві» Інтелектуальної власності, що не пов'язані із заподіянням матеріальної шкоди, за ст. 51-2 КАП. Крім того, захист авторського права здійснюється за допомогою норм не тільки кримінального та адмі­ністративного, а й цивільного законодавства.

Готування до цього злочину не тягне за собою кримінальної відпо­відальності (див. ч. 2 ст. 14). Проте незаконне виготовлення, підроб­лення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок для маркування упаковок примірни­ків аудіовізуальних творів та фонограм кваліфікується за ст. 216.

5. Суб'єкт злочину загальний.

6. Його суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

7. Кваліфікованими видами злочину є: 1) вчинення його повто­рно; 2) завдання матеріальної шкоди в особливо великому розмірі (цей розмір визначено у примітці до ст. 176), а особливо кваліфі­кованими — вчинення його службовою особою з використанням службового становища щодо підлеглої особи. Про повторність злочинів див. коментар до ст. 32, а про поняття службова особа, використання службового становища — примітки 1 і 2 до ст. 364, Загальні положення до розділу XVII Особливої частини КК і комен­тар до ст. 364.

 

За матеріалами - НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ / За редакцією Заслуженого юриста України, кандидата юридичних наук М.І. Мельника, кандидата юридичних наук М.І. Хавронюка /.- Київ “Каннон”, “А.С.К.”.- 2001.-С.420-424.